Герої АТО і пенсіонери

Як часто буває, історія почалась з одного посту в Фейсбуці.

Побачили? Кількість лайків і поширень. Ні, звісно, коли йдеться про Надю Савченко чи, тим більше, вручення Оскарів, то хвиля більша, але щоб маршрутки, буденна і, навіть, дещо набридла тема викликала такий інтерес...

А я згадав "Je Suis Nikolayevskaya Doroga". Не знаєте, що це? Погляньте, Гугль все пам'ятає. Але то Гугль. А от в Фейсбуці згаданої групи вже нема. Бо вона перейменована. Втім, історія ж пов'язана з першою назвою. А історію варто знати.

Чому?

Тому що як порівняти описи двох груп, а опис - це важливий елемент концепції форуму, так от, концепції дуже схожі. Так же? Збирати інформацію, показувати її одне-одному - і що? І нічого.

Хто не знає, за часів СРСР в Миколаєві була одна газета: Южная правда (от не пам'ятаю, чи треба було Правда писати з великої літери). І її всі читали. Ну, трудящі дивились програму телебачення, а от посадовці уважно вивчали все, що було надруковано органом гласності. Ні, не гласності, гласності тоді ще не було. Органом виховання народу на засадах Кодексу будівника комунізму. І як там би написали, що дорога погана...

Ні, не зробили б відразу доброю. Справа глибша. От, наприклад, всі знали, що нема м'яса чи дорогі погані. Але про це не писали, бо партія не давала добро на таку публікацію. Як тільки б написали, то це б означало, що будуть знімати керівника нижньої ланки. Тому вони дуже боялись тих публікацій. Ну і уважно читали газету.

Зараз газет багато. Є навіть самодіяльні: ну оті ж групи - чим не Южна правда? Щоправда тільки без типографії. І читають її тільки ті, що самі пишуть. Написали, вихлюпнули емоції - і пішли у своїх справах. А результат?

То може треба концепції тих груп якось змінити? Є пропозиції?